Я йшов за бандою вуличних хлопчаків, які хотіли направити мене в потрібне місце, оскільки я зовсім не орієнтувався в новому для мене містечку десь в Італії. Але якась сила змусила мене зупинитися, в очах потемніло, і я втупився собі під ноги, намагаючись прийти до тями. Мій мозок розривало зсередини від дикого зусилля думки. Ця проста думка вибухала мені мозок, поки я не озвучив її: "Це сон".
Все знову прояснилося навколо, я зміг випростатися і озирнутися. Доброзичливі хлопчаки поспішно розбіглися, незважаючи на мої оклики. Наче я почав їх лякати, і вони поспішили сховатися від мене в будинках. Замість них мені назустріч вийшли три бугаї. Три величезних хлопці в спортивних костюмах з упізнаваною ходою гопників із 90-х. Всім своїм загрозливим виглядом вони явно намагалися налякати мене. Але підійшовши впритул і оточивши мене, вони розслабилися і зняли маскарад, оскільки належного ефекту від мене вони не дочекалися. Скоріше навпаки, я був дуже радий їх бачити, оскільки хотів з ними поговорити.
Я заговорив, як мені здалося, зі старшим із сновидів. І під неспішну прогулянку мальовничим середземноморським містечком на узбережжі Лазурового моря ми завели бесіду.
Я знаю, що я сплю, і що ви сновиді. Можу я поговорити з вами про природу сну?
Старший злякано озирнувся на інших сновидів, які йшли за нами, трохи відставши. - Говори тихо, - прошепотів він. - Вони не люблять, коли зачіпають цю тему. Але я постараюся тобі відповісти, як зможу.
Я нещодавно дивився передачу про двоїстість нашого розуму, що у кожної півкулі мозку може бути своє особисте усвідомлення, і дві половинки лише працюють над створенням цілого Я. Це доводить синдром чужої руки, коли півкулі розділені з якихось фізичних причин, і праве півкуля, на відміну від лівого, яке виражає себе через мову, може спілкуватися з правим лише жестами лівої руки. Чи можливо, що ви - це свідомість моєї правої півкулі? Тобто ви (я вказав пальцем на нього для посилення ефекту) це Я, а Я це ви.
Він трохи подумав і відповідає:
Я це ти, але ти це не ти. Ти - руйнівник світів.
Я отетерів від цих слів і не одразу знайшов, що відповісти.
Тобто як? Я ж створюю цей світ сну навколо.
І для доказу я створив місто на горизонті видимого.
Чи ти про те, що мені до снаги його зруйнувати?
Після цих слів я бачу, як під силою моїх слів у повітря злітають атомні ракети з готовністю знищити нове місто, небо над яким залило червоним загравою.
Ти не зрозумів. Спокійно, як ні в чому не бувало, продовжив він розмову. - Так, ти створюєш світ навколо себе, але ті світи, в яких ти був до цього, після твого відходу зникають назавжди.
Я стояв, як вкопаний, намагаючись просто усвідомити сказане ним.
Значить... Я... Це схоже на танець Шиви? Я руйную і створюю на попелищі старого щось нове?
Він лише кивнув.
Comments